Василь Стефаник… Селянин з діда-прадіда, сільський філософ, новеліст світового рівня. А ще його ім’я ставлять поряд із видатними новелістами, що здобули визнання у світовій літературі – Гі де Мопассаном, А. Чеховим, Е. Хемінгуеєм. Він був великим новатором і майстром стислої, драматичної за змістом соціально-психологічної новели про сільське життя. Вражаючим є розуміння Стефаником душі свого героя – знедоленого селянина, захоплює й вміння автора створювати кінематографічні за точністю та деталями образи, дивовижно глибокі символи. Для письменника головним є не опис подій, а те, як ці події позначаються на почуттях персонажів, на зміні їх настроїв і переживань.
Сьогодні, 14 травня, у день 150-річчя цього видатного майстра слова, учасники літературно-творчого клубу “Живе слово” зібралися для вшанування пам’яті творчого генія Василя Стефаника. Студенти коледжу звернулися до віх життя і творчості видатного митця, перегорнули ті трагічні сторінки життя, якими воно було так щедро сповнене. Звернулися до його неперевершених новел, згадали ті добрі слова, які лунали про В. Стефаника з уст відомих йому сучасників та послідовників.
Твори В. Стефаника, написані кров’ю серця й великим талантом, стали окрасою не лише української, а й світової літератури. Письменник хотів бачити свій край вільним, щасливим, і своєю творчістю наближав цей час.
