У ЄДНОСТІ Й МОЛИТВІ НАША СИЛА!
Боже, дай душевний спокій,
Щоб змиритися з тим,
Чого я змінити не можу;
Силу, щоб змінити те,
Що я можу змінити
І мудрість – відрізнити
перше від другого.
Митр. Андрій Шептицький.
У Світлі Пасхальні дні відбулося чергове онлайн-засідання літературно-творчого клубу коледжу “Живе слово”. У цей святковий, сонячний, весняний, однак складний для кожного з нас час, учасники засідання говорили про героїчні подвиги наших славних воїнів, величний труд волонтерів та захисників з територіальної оборони, кожної людини, що бере участь у подіях сьогодення. Всі погоджуються, що у єдності нашій – сила України, і кожному з нас треба молитися про МИР у нашій державі, адже зараз як ніколи ми відчуваємо силу молитов та допомогу Божу.
Один з проповідників говорив: “Не просіть у своїх молитвах про легке життя, просіть, щоб ви були сильними. Не просіть Господа Бога, щоб він вам дав тягар, відповідний до ваших рамен, але просіть про дужі, сильні рамена, щоб могли б двигнути всі ваші тягарі”.
Всі ми, крім Господа нашого, який супроводить і опікується нами протягом життя, маємо наших батьків. Це вони дають нам життя і опікуються нами, допоки мають силу і здоров’я. Вони з нами в смутку і печалі, в радості і горі. Тільки Мати з Батьком розуміють свою дитину до кінця, кожним своїм нервом відчувають радості, болі й тривоги своєї дитини. Тільки батьки ніколи не зрадять і не залишать своєї дитини в біді. Тому й ми повинні завжди з великою повагою і вдячністю відноситись до своїх батьків. Молімося за батьків наших, щоб дарував їм Господь довгі роки життя, бо поки живі батьки, доти ми відчуваємо себе дітьми.
Отож, молімося, розмовляймо з Богом не як із суворим і жорстоким суддею, а як із милосердним і люблячим Батьком, який вміє і хоче зрозуміти, простити і допомогти.
Не просімо у Бога матеріального дріб’язку, бо все це можна створити своїми руками. Просімо у нього любові, злагоди, духовного здоров’я, МИРУ для нашої держави, щоб допоміг нам стати такими, якими Він хоче нас бачити.
