«За четвертою стіною» – вистава театру на Садовій за мотивами п’єси Г. Запольської

 

 «За четвертою стіною» – вистава театру на Садовій за мотивами п’єси Г. Запольської «Мораль пані Дульської» (режисер залужений працівник культури України Анатолій Шолох) – порадувала і дещо здивувала глядачів.

 Режисер свідомо змінює жанр вистави, прописаний автором як мелодрама, перетворюючи її в трагікомедію, а у фіналі у відверту мелодраму.

 Завіса ще не відкрилася, а вже звучить пронизливий жіночий сміх, який вводить глядача у атмосферу кафешантану, де відтанцьовують молоденькі красуні.

Музика підсилюється, і дещо сп’янілий Збишко (актор Кирило Зиков) підігрує кокеткам. Бій годинника перериває танці і на сцені виникає дім Дульських, де господиня дому пані Дульська (актриса Руслана Бутенко) влаштовує вранішню побудку своїм домашнім.

 Сцени в кафешантані повторюються декілька разів і сприймаються глядачем, як свідчення подвійного життя героїв вистави.

Головний конфлікт п’єси старий, традиційний, це стосунки батьків і дітей, він актуальний сьогодні і буде таким завжди.

 Але розв’язання цього конфлікту є особливим для кожної сім’ї. Добро не завжди перемагає зло. Мораль пані Дульської жорстока і корислива, вона на думку господарки дому має царювати безроздільно. Це відчувають на собі доньки Дульської Геся (актриса Ангеліка Пономаренко) та Меля (актриса Євгенія Дейниченко).

  Вони антиподи. Геся нагадує і навіть хоче бути схожою на маму, хижу і підступну особу. Меля - дівчинка з чистою душею, яка здатна на супротив. Служниця в домі Дульських Ганка (актриса Мирослава Мировицька) щира і трагічна. Вона відверто закохана у свого звабника Знишка, про що свідчить перша сцена їх зустрічі, драматична в момент розриву з коханим, сильна і навіть жорстка у фіналі.

  Особливе місце у виставі займає Філіціан - чоловік Дульської (актор Олексій Кулик), його німі сцени дуже виразні. Він настільки подавлений мораллю своєї дружини, що основну частину життя проводить на роботі, у кафе, а дома - у туалеті, там йому зручно і комфортно. Кожна поява Філіціана на сцені супроводжується звуком зливу унітазу, і це додає трагікомізму виставі.

Значне місце у розвитку сюжету займають герої: Юліасевичова (актриса Валерія Перепелиця), квартирантка (актриса Тетяна Дворніченко) та Тадрахова (актриса Анастасія Івашкова). Остання, незважаючи на юний вік, створила яскравий  трагікомічний образ літньої жінки.

  Ідею – зло має бути покараним, стверджує вчинок Збишка. Він не хоче змиритися з тим порядком, який встановила у чотирьох стінах дому його мати, але і боротися з ним у Збишка не вистачає мужності.

  Самогубство – ось єдина форма протесту проти того, що тут повзає і про що тут дбають, аби тільки за стіни не вилізло, проти підлого та нікчемного, що є душею злих вчинків у цих стінах.

Вчинок Збишка розколює старі стіни і в неприступну фортецю, збудовану мораллю Дульської, як символ свіжого повітря, вривається чистий образ ангела (актор Микола Уткін, хореографія Ірини Несвіт).

Прийшов крах подвійній моралі, зло повалено, – це у виставі. А як у житті? Питання риторичне.